Узурпація влади в адвокатурі України: Криза легітимності в справі Криворучко проти НААУ та регіональних структур

Криза легітимності в адвокатському самоврядуванні

Останні події в адвокатському самоврядуванні України, зокрема в Закарпатській області, виявили глибокі системні проблеми, пов’язані з узурпацією влади керівництвом Національної асоціації адвокатів України (НААУ), Ради адвокатів України (РАУ), Ради адвокатів Закарпатської області (РАЗО) та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (КДКА). Справа за позовом Лариси Криворучко (адміністративна справа №260/6699/24) стала лакмусовим папірцем, що оголив незаконні дії керівництва, зокрема Лідії Ізовітової, Олексія Фазекоша та Петра Немеша, а також їхні спроби утримати владу попри сумнівну легітимність.

Ця стаття аналізує ключові аспекти кризи, судовий процес, порушення принципів верховенства права та вплив цих подій на довіру до адвокатського самоврядування. Ми розглянемо, як незаконні дії керівництва адвокатури призвели до парадоксальної ситуації, коли судовий розгляд може мати далекосяжні наслідки для всієї системи адвокатського самоврядування в Україні.

Узурпація влади: Корінь проблеми

Узурпація влади в органах адвокатського самоврядування – це не лише правова, але й етична проблема, яка підриває основи професії адвоката. Лідія Ізовітова, як голова НААУ і РАУ, разом із регіональними очільниками, зокрема Олексієм Фазекошем (голова РАЗО) та Петром Немешем (голова КДКА Закарпатської області), звинувачуються у незаконному утриманні повноважень. Позов Лариси Криворучко до Закарпатського окружного адміністративного суду став спробою встановити відсутність легітимних повноважень у цих осіб, а також у низки інших членів адвокатських органів.

Основна проблема полягає в тому, що керівництво адвокатури діє без належного правового обґрунтування своїх повноважень.

Це створює парадокс: якщо суд визнає дійсними документи, підписані Лідією Ізовітовою, це може означати автоматичне визнання її повноважень без належного розгляду справи по суті. Така ситуація ставить під сумнів незалежність судової системи та її здатність об’єктивно розглядати подібні справи.

Хто представляє відповідачів?

Одним із ключових питань у справі є те, хто має право представляти інтереси РАУ, НААУ, РАЗО та КДКА в суді. Якщо повноваження Ізовітової, Фазекоша та Немеша є нелегітимними, як стверджує позивачка, то участь їх представників у судовому процесі може бути юридично нікчемною. У такому випадку Лідії Ізовітовій, яка має свідоцтво адвоката, можливо, доведеться особисто захищати свої інтереси в суді. Однак Олексій Фазекош, який, за даними позивачки, не є адвокатом, та Петро Немеш, чиї повноваження також оскаржуються, опиняються в ще складнішій ситуації. Ігнорування судових засідань може призвести до винесення рішення за їхньої відсутності, що лише погіршить їхнє становище.

Судовий процес: Хронологія та ключові моменти

Адміністративна справа №260/6699/24, ініційована Ларисою Криворучко, має складну історію, яка відображає системні проблеми в судовій та адвокатській системах України. Розглянемо ключові етапи судового процесу:

1. Позовна заява (23 жовтня 2024 року)
Лариса Криворучко звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з вимогами встановити відсутність повноважень у низки осіб, зокрема Лідії Ізовітової, Олексія Фазекоша, Петра Немеша та інших членів РАУ, РАЗО та КДКА. Позов базується на пункті 5 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), який дозволяє встановлювати відсутність повноважень посадових осіб.

2. Відмова у відкритті провадження (28 жовтня 2024 року)
Закарпатський окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження, що стало першим ударом по позову. Це рішення було оскаржено в апеляційному порядку.

3. Апеляція та касація (січень–травень 2025 року)
Восьмий апеляційний адміністративний суд 9 січня 2025 року залишив ухвалу без змін, підтримавши відмову у відкритті провадження. Однак Верховний Суд 13 травня 2025 року скасував рішення судів нижчих інстанцій і направив справу на повторний розгляд, визнавши порушення процесуальних норм.

4. Відводи суддів (травень–червень 2025 року)
Після повернення справи до Закарпатського окружного адміністративного суду розпочався процес відводів суддів. Судді Скраль Т.В., Плеханова З.Б. та Луцович М.М. заявили самовідводи, посилаючись на можливі конфлікти інтересів або інші обставини. Справа була передана судді Калинич Я.М., але 23 червня 2025 року позивачка подана заява про відвід судді Калинич, обґрунтована підозрами в упередженості та порушенні норм права.

5. Ухвала про відвід судді Калинич (23 червня 2025 року)
Суддя Калинич Я.М. частково задовольнила заяву про відвід, визнавши, що суб’єктивний критерій упередженості, виражений позивачкою, є достатньою підставою для її відводу. Це рішення ґрунтувалося на практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема на принципах об’єктивної та суб’єктивної безсторонності, а також на необхідності підтримувати довіру до судової системи.

Порушення принципів верховенства права

Справа Криворучко висвітлює низку порушень принципів верховенства права, які є основою демократичного суспільства. Зокрема:

• Незаконне утримання повноважень: Позивачка стверджує, що керівництво НААУ, РАУ, РАЗО та КДКА діє без належних повноважень, порушуючи статтю 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Це ставить під сумнів легітимність рішень, прийнятих цими органами.
• Упередженість судової системи: Відводи суддів у справі №260/6699/24 свідчать про проблеми з неупередженістю судового розгляду. Позивачка вказує на те, що суддя Калинич Я.М. своїми діями, зокрема прийняттям заяви про відеоконференцію від представника НААУ, могла визнати повноваження Ізовітової до вирішення справи по суті, що є порушенням процесуальних норм.
• Порушення права на справедливий суд: Постійні відводи суддів та затримки в розгляді справи можуть свідчити про спроби затягнути процес, що суперечить статті 6 Європейської конвенції з прав людини. ЄСПЛ неодноразово наголошував, що правосуддя має не лише здійснюватися, але й виглядати справедливим в очах громадськості.

Вплив на адвокатську спільноту

Криза в адвокатському самоврядуванні має далекосяжні наслідки для всієї правничої спільноти України. Основні проблеми включають:

• Втрата довіри до адвокатури: Незаконні дії керівництва підривають довіру адвокатів і громадян до НААУ та регіональних структур. Це може призвести до зниження авторитету професії адвоката.
• Юридична невизначеність: Якщо суд визнає повноваження Ізовітової, Фазекоша чи Немеша нелегітимними, це може поставити під сумнів усі рішення, прийняті цими особами, включно з видачею свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю.
• Політизація адвокатури: Узурпація влади в адвокатських органах свідчить про спроби окремих осіб утримувати контроль над професією, що суперечить принципам самоврядування та незалежності адвокатури.

Роль ЄСПЛ у формуванні стандартів неупередженості

Ухвала про відвід судді Калинич Я.М. спирається на практику ЄСПЛ, зокрема на рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «Кіпріану проти Кіпру» та «П’єрсак проти Бельгії». Ці рішення підкреслюють важливість суб’єктивної та об’єктивної безсторонності суддів. У контексті справи №260/6699/24 це означає, що навіть суб’єктивне враження позивачки про упередженість судді є достатньою підставою для відводу, якщо воно відповідає стандартам ЄСПЛ.

Крім того, ЄСПЛ наголошує, що суди повинні викликати довіру в учасників судового процесу та громадськості. У разі Криворучко суддя Калинич визнала, що її дії могли створити враження упередженості, що стало підставою для часткового задоволення заяви про відвід.

Висновки та рекомендації

Справа Лариси Криворучко є симптомом глибшої кризи в адвокатському самоврядуванні України. Узурпація влади керівництвом НААУ, РАУ, РАЗО та КДКА, а також сумніви в неупередженості судової системи підривають основи верховенства права та довіру до адвокатської професії. Для розв’язання цих проблем необхідно:

1. Провести незалежний аудит діяльності адвокатських органів: Це допоможе встановити легітимність повноважень керівництва та виявити порушення законодавства.

2. Забезпечити прозорість судового процесу: Постійні відводи суддів у справі №260/6699/24 свідчать про необхідність чітких процедур для забезпечення неупередженості судів.

3. Реформувати адвокатське самоврядування: Необхідно запровадити механізми, які унеможливлять узурпацію влади та забезпечать демократичний контроль за діяльністю НААУ та регіональних структур.

4. Підвищити роль адвокатської спільноти: Адвокати повинні мати реальний вплив на обрання керівництва та прийняття рішень, щоб уникнути концентрації влади в руках окремих осіб.

Висновок

Справа №260/6699/24 за позовом Лариси Криворучко є не лише юридичним, але й суспільно значущим прецедентом, який може визначити майбутнє адвокатського самоврядування в Україні. Незаконні дії Лідії Ізовітової, Олексія Фазекоша, Петра Немеша та інших керівників адвокатських органів ставлять під загрозу принципи верховенства права та незалежності адвокатури. Судовий процес, попри численні відводи суддів, має шанс стати каталізатором реформ, які повернуть довіру до адвокатської професії та забезпечать її розвиток на демократичних засадах.