Соратниця Медведчука Лідія Ізовітова рветься до влади в судовій реформі України
Хто стоїть за завісою судової реформи?
Судова реформа в Україні — це як гра в шахи, де кожен хід може або наблизити країну до справедливості, або повернути її в темні часи корупції та кумівства.
І ось на шахівниці з’являється Лідія Ізовітова, нелегітимна голова Ради адвокатів України (РАУ), яка, здається, вирішила, що її 13-річне перебування на посаді — це лише розминка перед справжньою грою за владу. Її останній хід? Вимога до Вищої ради правосуддя (ВРП) якнайшвидше сформувати нову Конкурсну комісію Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Але чиї інтереси вона відстоює? І чому її поспіх викликає стільки занепокоєння?
Ізовітова: Вічний гравець у грі без правил
Лідія Ізовітова не новачок у світі української політики та юриспруденції. Вона очолює Раду адвокатів України з 2012 року, хоча її повноваження, за законом, мали закінчитися ще в листопаді 2022 року. Але, як справжній майстер політичного виживання, вона залишається на посаді, попри завершення терміну.
Іронія в тому, що Ізовітова звинувачує ВРП у «бездіяльності», хоча сама очолює орган, який роками не може провести з’їзд адвокатів, прикриваючись воєнним станом. Цікаво, правда? Судді та прокурори знаходять спосіб проводити свої з’їзди, а адвокати, очолювані Ізовітовою, — ні.
За даними відкритих джерел, таких як статті на сайтах «Українська правда» та «Радіо Свобода», Рада адвокатів України під керівництвом Ізовітової не лише не виконує свої прямі обов’язки, але й блокує оновлення складу ВРП. Дві посади за адвокатською квотою залишаються вакантними, що паралізує роботу органу, де вже накопичилося тисячі скарг. І це при тому, що ВРП відіграє ключову роль у призначенні суддів та забезпеченні їхньої дисципліни. Тож звинувачення Ізовітової у бік ВРП виглядають як класичний випадок «переведення стрілок».
Зв’язки з Медведчуком: Тінь минулого
Ще більш тривожним є бекграунд Ізовітової. Її асоціація з Віктором Медведчуком, одіозним політиком, зрадником України, викликає серйозні запитання. Як зазначають аналітики з громадських організацій, таких як Центр протидії корупції, Ізовітова була частиною системи, що процвітала за часів Януковича — епохи, коли судова система була інструментом політичного тиску, а не справедливості. Її прагнення впливати на нову Конкурсну комісію ВККС сприймається як спроба повернути старі корупційні схеми, коли суддів призначали не за професійністю, а за лояльністю до потрібних людей.
Чому міжнародні експерти — це важливо?
Конкурсна комісія ВККС — це орган, який відбирає кандидатів у судді. За останні роки міжнародні експерти відігравали ключову роль у забезпеченні прозорості та незалежності цього процесу. Їхня участь була гарантією, що добір суддів не перетвориться на чергову корупційну схему. Але 1 червня 2025 року повноваження цих експертів закінчилися, і замість того, щоб підтримати їхню подальшу участь, Ізовітова наполягає на швидкому формуванні нової комісії. Без міжнародного нагляду, як зазначають експерти з Transparency International Ukraine, ризик повернення до практик «ручного управління» судовою системою зростає в рази.
Понад 80 громадських організацій, включно з Фундацією DEJURE, Автомайданом, ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко” уже звернулися до Верховної Ради та Офісу Президента з вимогою зберегти участь міжнародних експертів. Їхній голос — це голос громадянського суспільства, яке прагне справедливості. Але чи почують його, коли такі постаті, як Ізовітова, активно просувають свої інтереси?
Іронія бездіяльності: Хто насправді гальмує реформу?
Повернімося до звинувачень Ізовітової у бік ВРП. Вона стверджує, що Рада правосуддя затягує формування нової Конкурсної комісії. Але подивімось на факти. Через нелегітимність очолюваної нею РАУ, та саботування проведення з’їзду адвокатів України адвокатська спільнота не може делегувати своїх представників до ВРП. Це створює вакуум, який ускладнює роботу не лише ВРП, але й усієї судової системи. Тисячі скарг на суддів залишаються без розгляду, а судова реформа гальмується. І хто в цьому винен? Той, хто вказує пальцем, чи той, хто роками уникає виконання своїх обов’язків?
Наслідки: Повернення до темних часів?
Якщо Лідія Ізовітова та подібні до неї діячі отримають контроль над формуванням Конкурсної комісії, Україна ризикує повернутися до часів, коли суди були інструментом у руках олігархів та політиків. Без незалежних міжнародних експертів добір суддів може стати черговим ярмарком лояльності, де професійність і чесність відійдуть на другий план. Це не просто припущення — це реальна загроза, про яку попереджають експерти з антикорупційних організацій.
Чий голос почують?
Ситуація з Лідією Ізовітовою — це не просто історія про одну людину. Це історія про те, як старі еліти намагаються повернути собі контроль над ключовими інституціями України. Громадянське суспільство чітко заявило: судова реформа має бути прозорою, а міжнародні експерти — залишитися. Питання в тому, чи почують цей голос у Верховній Раді та Офісі Президента? Чи, може, вони віддадуть перевагу соратникам Медведчука, які, як Ізовітова, так поспішно рвуться до влади?
Судова реформа — це не абстрактне поняття. Це основа справедливості, без якої Україна не зможе рухатися вперед. І поки такі постаті, як Лідія Ізовітова, намагаються маніпулювати системою, громадянське суспільство мусить бути пильним. Бо шахівниця ще не розіграна, і кожен хід має значення.