Німецько-швейцарські прокладки Олега Цюри: виведення коштів із державних підприємств для Мартиненка, Фірташа та росіян
«Ви присвятили своє життя забезпеченню фінансової безпеки своєї родини. Однак, без належної підготовки, ваш маєток може бути безпідставно спустошений, що зведе нанівець плоди вашої праці». Про це у своєму дописі на порталі Entrepreneur пише підприємець з Цюриха Олег Цюра. Насправді саме цей самозваний інвестор Цюра понад 10 років «безпідставно спустошував» бюджет України, допомагаючи розкрадати держпідприємства через продаж сировини за допомогою фірм-прокладок.
Олег Цюра має німецьке громадянство, але проживає у Швейцарії. Вперше його ім’я прозвучало в контексті України у 2018 році. Тоді швейцарська компанія ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH, яку очолював Цюра, оскаржувала в українському суді програш в аукціоні на поставку цирконієвої руди з державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». В результаті суд був виграний і СГЗК заборонили виконувати контракт на поставку сировини іншій компанії.
Насправді цей суд – це тільки те, що лежить на поверхні. Цюра міг був залучений в системі розкрадань підприємств «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії» (ОГХК) ще раніше через колишнього олігарха Дмитра Фірташа, який до 2014 року будував свою титанову імперію. Також очевидно Цюра міг допомагати наступникам Фірташа у цьому бізнесі – екснардепу Миколі Мартиненку, якого підозрювали у крадіжці 13 мільйонів доларів через своїх менеджерів у системі.
У 2017 році НАБУ затримало голову правління «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії» Руслана Журила, його заступника і начальника відділу продажу та маркетингу. За даними слідства, затримані сприяли завданню збитків компанії на 300 мільйонів гривень. Так, у листопаді 2014 року директор ОГХК Журило разом зі своїм заступником з комерційних питань розробили план з продажу продукції підприємства пов’язаним іноземним компаніям за заниженими цінами, з наступною реалізацією продукції кінцевим споживачам вже за ринковими. Для цього використовувались компанії-прокладки в Австрії, на Кіпрі та у Великій Британії.
Журило був людиною Мартиненка, що спочатку підтверджував інший екснардеп Давид Жванія, а згодом це підтвердило і слідство. Затриманим начальником відділу продажу та маркетингу виявився колишній менеджер з компанії Дмитра Фірташа.
Загалом продаж продукції держкомпанії через «прокладки», як вважало НАБУ, завдав ОГХК збитків на 13 мільйонів доларів.
Олег Цюра до 2016 року очолював німецьку компанію з придбання нерухомості, яка на 88% належала іншій фірмі – Street Tree Beteiligungsgesellschaft mbH з офісом у Кельні.
Основний вид діяльності останньої – торгівля промисловим обладнанням для хімічної продукції та для нафтогазової промисловості. Директором цієї фірми з 2014 року був такий собі Борис Гаспарович.
Водночас цей чоловік очолює кіпрську TF&H Transforwarding holdings LTD, секретарем в якій виступає ще одна офшорка – Cymanco services limited. Саме через неї можна знайти зв’язок зі згаданим Миколою Мартиненком, якого на той час вважали одним зі спонсорів Арсенія Яценюка.
Cymanco services limited була зазначена секретарем фірми з Ларнаки Jeprano trading limited, яка з 2014 року була засновником російського ТОВ «Авангард». Воно своєю чергою володіло ТОВ«Мика холдинг» з Підмосков’я. В обох компаніях раніше працювали сини «короля українських duty free» Артура Гранца – Давид та Арман.
Гранц наближений до Яценюка через свого бізнес-партнера, колишнього народного депутата Андрія Іванчука.
Отже, Олег Цюра очолював компанію, ниточки від якої ведуть до тодішніх членів партії експрем’єр-міністра «Народний фронт» Миколи Мартиненка та Андрія Іванчука.
У 2022 році Мартиненко отримав чергову підозру в хабарництві, що стосувалася справи 2017 року, пов’язаною з держпідприємствами СхідГЗК і «Енергоатом» на суму 6,4 млн євро та 17,2 млн доларів.
З 2013 року у Швейцарії розслідувалась інша справа проти Мартиненка – його підозрювали у хабарництві та відмиванні коштів на контрактах між чеською Skoda SA та Хмельницькою АЕС. Тоді на його рахунках у Швейцарії були заморожені 30 мільйонів швейцарських франків.
Олег Цюра з родиною офіційно проживають у Швейцарії, хоча і є громадянами Німеччини. Це підтверджується випискою щодо прописки його дружини та доньки.
Багатостраждальну «Об’єднану гірничо-хімічну компанію» у 2020 році очолив Пітер Девіс. До цього він встиг засвітитись у наглядовій раді банку «Кліринговий дім», який входив в орбіту Дмитра Фірташа. І ось тут німець-швейцарець Олег Цюра знову знадобився.
Все та ж компанія ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH, яка у 2018 році судилась зі Східним гірничо-збагачувальним комбінатом через програний тендер, у липні 2020-го купила 24 тисячі тонн ільменіту виробництва Іршавського гірничо-збагачувального комбінату на суму 3,7 млн євро. Контракт підписав виконувач обов’язків «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії» Пітер Девіс та директор ITS International Trade Олег Цюра.
За певними даними згаданий ільменіт міг бути відправлений в окупований Росією Крим. На це опосередковано вказувала занижена ціна закупівлі, відстрочка платежу для «нікому невідомої» компанії ITS International Trade, яка навіть не перевіряла сировину на якість, ніби знала вже про неї, і використання суден без кінцевого пункту доставки. До 2014 року саме Іршавський гірничо-збагачувальний комбінат був постачальником на «Кримський титан» Фірташа.
Хоча Пітер Девіс, який призначався на посаду тодішнім головою Фонду державного майна Дмитром Сенниченком, і пов’язаний з Фірташем, за інформацією журналістів він не припинив пріоритетне відвантаження сировини з ОГХК структурам, наближеним до Мартиненка.
Варто нагадати, що Сенниченка та його спільників підозрюють у розкраданнях Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії на суму 10 мільярдів. Серед підозрюваних є Сергій Байрак, який відповідав за вивід коштів з України. Він пов’язаний безпосередньо з Олегом Цюром через ту саму фірму ITS International Trade.
У справі Сенниченка засвітилась довірена особа Дмитра Фірташа, мешканець Лондону Денис Горбуненко. «Антикор» детально писав про нього раніше. Тож виходячи з актуальної інформації фірташівські шістки продовжують висмоктувати гроші з України попри перебування колишнього олігарха під слідством і втрату контролю над частиною підприємств через анексію Криму та бойові дії на території Донбасу.
З березня 2023 року Олег Цюра став членом правління швейцарської UCG Trade AG. Компанія займається торгівлею сировиною. З серпня 2024 року тримачем її акцій є Linvo AG, в якій раніше працював Цюра з родичкою Людмилою Цюрою.
В Linvo AG також працює така собі Людмила Мханго, з якою Цюра перетинався також у фірмі Interchrome AG. Остання має тісний зв’язок із росіянами та по суті є трейдером для великої російської компанії MidUrals.
До Цюри в Interchrome AG працював Йоханн Еккерт, який також керував компанією RusChrome GmbH з Німеччини, яка на 100% належала Midural Industrial Group Ltd.
Також Цюра та Еккерт перетинались у компанії Phoenix Resources AG, що зареєстрована у Цюриху. Це трейдер, який імпортує сировину та вироби з металів з Російської Федерації. Дані про це можна знайти на спеціалізованих ресурсах, які зберігають інформацію щодо торгівельних операцій між компаніями.
З вересня 2024 року в UCG Trade AG, одразу після виходу Цюри з членів правління, менеджером з продажів цієї компанії став Владімір Нестеренко (саме російською алітерацією він написав своє ім’я – ред.). Згідно з інформацією на його сторінці у мережі LinkedIN, з початку 2000-х років він працює у структурах, пов’язаних із Дмитром Фірташем. Зокрема в угорському офісі хімічного гіганта Стірол та у Дніпроазоті.
Протягом 2021-2023 років Нестеренко працював в ТОВ «Ніка-агротрейд», що зареєстрована у Києві. Ця компанія була створена у 2018 році на базі злиття «УкрАгроНПК» з групи Дмитра Фірташа та «Агроімпорт» бізнесмена Віктора Дубовенка. Згодом у засновниках з’явилась фірма T&F Trade & Finance Ges.m.b.
Брати Толстунови – вихідці з Казахстану, що тривалий час проживають в Австрії. Один з них є кліриком православної церкви у Відні. За даними ЗМІ, вони є друзями посіпаки Кремля, актора Івана Охлобистіна, який є персоною нон грата в Україні.
У 2019 році Антимонопольний комітет України дозволив кіпрській компанії екснардепа і бізнесмена Віталія Хомутинніка купити ТОВ «Ніка-агротрейд», яку на той час називали найбільшим торговцем добривами Фірташа.
Згідно з даними реєстрів, Толстунови станом на зараз залишаються засновниками компанії.
В листопаді 2024 році про Олега Цюру у своєму блозі писав засновник StateWatch Олександр Лємєнов. Водночас у січні цього року неочікувано на цю публікацію відреагував представник компанії Mining For Facts, мешканець штату Флорида, США – Алан Патрік Раян (Alan Patrick Ryan). У своєму дописі він зазначив, що Олег Цюра є їхнім клієнтом, а зміст статті є Лємєнова начебто є незаконним. Тож Mining For Facts вжило якихось «правових заходів проти дописувача і видання, де був опублікований його блог».
Компанія Mining For Facts з 2014 року дійсно зареєстрована у штаті Флорида, на приватній віллі Sunny Isles Beach. Чим займається ця фірма – незрозуміло.
Виходячи із величезної кількості фірм та заплутаних зв’язків, Олег Цюра дуже тісно пов’язаний з охочими «наварити» на поставках сировини з українських підприємств «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії», яка належить державі. З одного боку це колишній депутат Микола Мартиненко, з іншого – віденський в’язень Дмитро Фірташ. Сюди ж затесався резидент батальйону Монако, ексглава Фонду держмайна Дмитро Сенниченко. Росіяни, своєю чергою, ймовірно вирішили скористатись послугами фірм Цюри через його обізнаність, як і що поставляти на підприємства в окупований Крим та на територію Донбасу.