Наглядова рада “Лісів України” між підозрами слідства та міжнародним скандалом

У розпорядження редакції видання «…» потрапив витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що стосується діяльності Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Документ свідчить, що 7 листопада 2025 року Офіс Генерального прокурора зареєстрував кримінальне провадження № 42025000000001058 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (розтрата майна в особливо великих розмірах). У короткому викладі обставин йдеться про те, що службові особи підприємства безпідставно виплатили винагороду членам Наглядової ради на суму понад 6 млн грн, чим, за версією слідства, могли завдати шкоди державному майну.

Паралельно з цим провадженням, як випливає з документів громадської спілки «Інститут народного аудиту», менеджмент «Лісів України» вже фігурує у низці антикорупційних розслідувань. Зокрема, генеральному директору підприємства Юрію Болоховцю раніше було повідомлено про підозру в незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України), чим займалося Національне антикорупційне бюро. На цьому тлі ГС «Інститут народного аудиту» підготувала розгорнуте звернення до незалежних членів Наглядової ради, в якому описала системні ризики та можливу особисту відповідальність кожного з них.

У згаданому зверненні громадська організація звинувачує Наглядову раду в тому, що та фактично публічно підтримала чинний менеджмент і взяла на себе роль «білильної дошки» для керівництва підприємства. Автори листа вказують на дисонанс між заявами Ради про «суворий контроль» і реальними фактами кримінальних проваджень, фігурантом яких є як генеральний директор, так і виплати самій Раді. Окремо наголошується, що спроби представити ситуацію як прозору за допомогою «сумнівного аудиту» не замінюють повноцінної незалежної перевірки фінансової діяльності підприємства.

Один із блоків звернення стосується голови Наглядової ради Олексія Кучера. Як нагадує «Інститут народного аудиту», у травні 2025 року він публічно обіцяв залучити до аудиту «авторитетну міжнародну компанію» та заявляв, що перевірка за 2025 рік відбуватиметься за міжнародними стандартами фінансової звітності. Насправді ж, за твердженням авторів звернення, тендер на проведення не повного, а лише обмеженого фінансового аудиту виграла компанія з суперечливою репутацією, яка раніше обслуговувала інші державні структури. На думку громадських активістів, вибір такого аудитора свідчить не про прагнення показати реальний стан справ, а радше про спробу отримати «зручний» звіт, а обіцянки прозорості перетворилися на ширму для збереження існуючих схем.

Громадські діячі висувають до Наглядової ради чіткі вимоги: скликати екстрене засідання, ухвалити рішення про негайне відсторонення генерального директора від виконання обов’язків та ініціювати реальний, а не декларативний незалежний forensic-аудит підприємства. У зверненні також окреслено персональну відповідальність кожного з іноземних членів Наглядової ради — громадян Фінляндії, Латвії та Канади — за збереження нинішнього статус-кво, яке активісти вважають несумісним з принципами доброчесного корпоративного управління.

За інформацією, наданою «Інститутом народного аудиту», публічної реакції Наглядової ради на ці вимоги станом на момент підготовки матеріалу не послідувало. Відсутність чіткої позиції, на думку авторів звернення, лише посилює підозри в тому, що незалежні члени колективного органу фактично толерують дії менеджменту, який перебуває під слідством, і тим самим самі опиняються в зоні юридичних та репутаційних ризиків.

Саме на цьому тлі ГС «Інститут народного аудиту» підготувала окремі інформаційні листи до посольств Фінляндії, Латвії та Канади в Україні, а також до зовнішньополітичних відомств цих країн. У листі до Посольства Фінляндії громадські діячі попереджають про можливі репутаційні ризики для Янне Хар’юнпаа — незалежного члена Наглядової ради та громадянина Фінляндії. Наголошується, що кримінальне провадження № 42025000000001058 стосується законності нарахування і виплат винагороди всім членам Наглядової ради, а отже, може поставити під сумнів легітимність отриманих ним коштів. Автори припускають, що Хар’юнпаа може не володіти повнотою інформації про юридичні деталі свого призначення та глибину кризи на підприємстві, і заявляють, що не хотіли б бачити громадянина країни з «нульовою толерантністю до корупції» фігурантом справ про розтрату українських бюджетних коштів.

Аналогічний за змістом лист спрямовано до Посольства Латвійської Республіки. У ньому йдеться про Робертса Стріпніекса, відомого латвійського фахівця, який також входить до складу Наглядової ради «Лісів України». Громадська спілка дякує Латвії за підтримку України, але водночас попереджає, що ім’я її громадянина може опинитися в центрі скандальних публікацій поруч із звинуваченнями у розтраті коштів українських платників податків. Як і у фінському кейсі, акцент робиться на новому провадженні щодо винагороди членам Наглядової ради та на відсутності реакції самої Ради на попередження громадськості.

Окреме звернення адресоване Посольству Канади, де йдеться про ситуацію навколо канадського громадянина Маркіяна Витвицького — ще одного незалежного члена Наглядової ради ДСГП «Ліси України». Автори документа нагадують, що Канада має репутацію держави з високими стандартами корпоративного управління, але поведінка Наглядової ради підприємства, на їхню думку, цим стандартам не відповідає. Вказується, що Рада не лише не відсторонила керівника, якому повідомлено про підозру, а й фактично взялася його захищати, тоді як сам Витвицький зберігає «тотальне мовчання», що ззовні виглядає як мовчазна згода з корупційними практиками.

У всіх трьох дипломатичних листах ГС «Інститут народного аудиту» підкреслює відкритий характер своєї діяльності та намір найближчим часом оприлюднити результати моніторингу й копії звернень у засобах масової інформації. Звертаючись до іноземних посольств, організація заявляє, що прагне завчасно попередити про «чутливий кейс», аби уникнути раптових репутаційних ударів по громадянах дружніх держав. Водночас активісти повідомляють, що надіслали особисті листи кожному з членів Наглядової ради з пропозицією чітко розмежувати власну відповідальність і дії менеджменту, який є об’єктом розслідувань.

Редакція видання “….” відзначає, що залучення іноземних фахівців до наглядових органів українських державних підприємств свого часу розглядалося як інструмент підвищення прозорості та запобігання корупції. Однак історія навколо «Лісів України», судячи з наявних документів, ставить під питання ефективність цих механізмів у ситуації, коли антикорупційні органи висувають серйозні підозри, а колективний орган управління уникає публічної позиції. Редакція стежитиме за подальшою реакцією Наглядової ради, правоохоронних органів та дипломатичних представництв країн, громадяни яких входять до складу цього органу.