Масштабна схема розкрадання в Одесі: як 2 мільйони гривень зникли на фіктивній реабілітації

Корупція в Одесі під прицілом

16 червня 2025 року Одеське управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) провело серію обшуків, у результаті яких сімом особам було вручено підозри у справі про розкрадання понад 2 мільйонів гривень із міського бюджету. Схема, пов’язана з фіктивною програмою реабілітації алко- та наркозалежних, стала черговим прикладом системної корупції в Одесі. Ця стаття розкриває деталі справи, аналізує її наслідки та розглядає, як подібні схеми впливають на довіру до місцевої влади.

Суть схеми: як розкрадали бюджетні кошти

За даними слідства, група осіб організувала фіктивну програму реабілітації залежних, яка лише на папері надавала послуги десяткам «пацієнтів». Насправді значна частина цих людей або ніколи не зверталася по допомогу, або навіть була мертва на момент «надання послуг». Кошти, виділені з міського бюджету, перераховувалися виконавцям через комунальні та приватні структури, які або не існували, або надавали мінімальні послуги.

Схема діяла через укладання договорів із наближеними до організаторів підприємцями та громадськими організаціями. Звітність містила фальсифіковані дані, що дозволяло виводити гроші з бюджету. За оцінками БЕБ, сума збитків перевищила 2 мільйони гривень, що кваліфікується як заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України).

Хто стоїть за схемою: ключові фігуранти

Слідство виокремило сімох підозрюваних, серед яких посадовці, депутати та приватні підприємці. Ось хто вони:

1. Ірина Куценко – депутатка Одеської міськради від партії «Довіряй справам». Вона просувала програму реабілітації, координувала дії учасників і контролювала розподіл коштів.

2. В’ячеслав Самокіш – начальник відділу конкурсних процедур Департаменту охорони здоров’я. Відповідав за тендери, які забезпечували перемогу «потрібних» структур.

3. Олександр Бабенко – директор КНП «Центр профілактики та боротьби із ВІЛ/СНІДом». Підписував фіктивні документи про надання медичних послуг.

4. Вадим Націнець – директор ТОВ «Медичний центр “Вектор Плюс”». Отримував кошти за ненадані послуги.

5. Денис Борецький – керівник ГО «ЛІДЕР РЕХАБ». Оформлював фіктивну реабілітацію через свою організацію.

6. Антон Грибцов – ФОП, який отримував оплату за фіктивні послуги.

7. Тетяна Куценко – ФОП, свекруха Ірини Куценко. Її участь вказує на можливий конфлікт інтересів через родинні зв’язки.

Як працювала схема: механізм розкрадання

Схема була ретельно спланованою. Ірина Куценко активно просувала програму реабілітації як у сесійній залі, так і в публічному просторі. Це створювало видимість соціальної значущості проєкту. Договори укладалися з підконтрольними структурами, які або не надавали послуги, або робили це в мінімальному обсязі. У звітності використовувалися дані неіснуючих або померлих осіб, що дозволяло безперешкодно виводити кошти.

Тендерні процедури, за які відповідав В’ячеслав Самокіш, були формальними, а перемогу отримували заздалегідь визначені організації. Комунальні підприємства, такі як «Центр профілактики та боротьби із ВІЛ/СНІДом», підписували документи, які підтверджували надання послуг, хоча фактично їх не було.

Наслідки та реакція громадськості

Викриття цієї схеми викликало значний резонанс в Одесі. Блогерка Ірина Гриб, яка першою повідомила про справу, зазначає, що це лише «верхівка айсберга» в системі корупції, пов’язаної з мером Геннадієм Трухановим. За її словами, найближчим часом слідство може вийти на інших представників оточення мера, які роками брали участь у подібних схемах під виглядом соціальних ініціатив.

Громадськість обурена масштабами розкрадання, адже кошти, які мали піти на підтримку вразливих груп, осіли в кишенях чиновників і наближених осіб. Це підриває довіру до місцевої влади та ставить під сумнів ефективність бюджетних програм.

Що далі: перспективи розслідування

БЕБ продовжує розслідування, і в розробці можуть з’явитися нові фігуранти, зокрема депутати, які голосували за фінансування програми. Слідство також перевіряє інші договори Департаменту охорони здоров’я та тендерні процедури, які можуть бути пов’язані з аналогічними схемами.

Експерти зазначають, що для ефективної боротьби з корупцією необхідно не лише покарати винних, а й реформувати систему контролю за бюджетними коштами. Прозорість тендерів, громадський контроль і жорсткіші санкції за зловживання можуть допомогти запобігти подібним випадкам у майбутньому.

Аналіз: чому такі схеми можливі?

Подібні схеми розкрадання є результатом системних проблем у місцевому самоврядуванні. Відсутність прозорості у витрачанні бюджетних коштів, слабкий контроль за тендерами та політична залежність комунальних структур створюють сприятливе середовище для корупції. У випадку Одеси особливу роль відіграють тісні зв’язки між місцевою владою, депутатами та приватними структурами.

Родинні зв’язки, як у випадку Ірини та Тетяни Куценко, вказують на конфлікт інтересів, який часто ігнорується. Це свідчить про необхідність посилення антикорупційних механізмів, таких як декларування потенційних конфліктів і ретельна перевірка учасників бюджетних програм.

Висновок: Викриття схеми розкрадання 2 мільйонів гривень в Одесі – це лише один із прикладів системної корупції, яка роками процвітає в місті. Для подолання таких проблем необхідні комплексні реформи, посилення контролю та активна позиція громадськості. Слідство, яке триває, може стати початком масштабної боротьби з корупцією в Одесі, але успіх залежить від політичної волі та прозорості влади.