Топ-100 Нажмите "Enter", чтобы перейти к контенту

Бюджет 2021: 5 причин, чому його буде важко виконати

Поданий до парламенту проєкт бюджету на 2021 рік є “реалістичним та збалансованим”. Так кілька разів говорив міністр фінансів Сергій Марченко, представляючи цей документ.

Він запевняє, що закладені основні показники, затверджені ще влітку цього року, є цілком досяжними. Але при цьому не виключає, що у жовтні-листопаді їх доведеться переглядати.

Міністр фінансів також називає цей проєкт “бюджетом можливостей для розвитку економіки та підтримки громадян і бізнесу в умовах “перезапуску” економіки після удару пандемії”.

Проте події цього року красномовно показали, наскільки швидко може погіршуватися ситуація в економіці, а надто – коли до цього додати завищені очікування.

Що може піти не так у 2021 і чому цей бюджет буде важко виконати?

1. ВВП: падіння замість зростання?

Рік тому, восени 2019 монобільшість блискавично, у рекордні строки схвалила кошторис на наступний рік.

Проте вже на початку 2020 стало зрозуміло, що доведеться вносити зміни, бо українська економіка серйозно гальмує.

А згодом пандемія коронавірусу та карантин змусили внесли ще радикальніші правки у бюджет-2020.

Замість очікуваних 3,7% росту ВВП, на яких розрахували бюджет 2020 року, українська економіка пішла у глибокий “мінус”.

Щоправда, після завершення жорсткого карантину у травні, влітку ситуація дещо поліпшилася.

За підрахунками Мінекономіки, за січень-липень цей “мінус” сягнув “лише” 6,2%.

Динаміка ВВП України. у %, факт 2016-2019 роки, прогноз на 2020-2021 роки.  .

Наразі не ясно, з яким падінням завершиться цей рік. В уряді очікують, що воно не перевищить 4,8%, а в МВФ прогнозують удвічі більше. Проте вже зараз очевидно, що на кінець року економіка явно не зростатиме.

Разом із тим, вже на наступний рік уряд прогнозує зростання ВВП – на 4,6%. Це означає, що за рік економіка має подолати майже 10 відсоткових пунктів і рухатися виключно вгору, – і це при тому, що пандемія коронавірусу не вщухає, а найпотужніші економіки світу переживають серйозну кризу.

Але те, як працює економіка, визначає і те, якими будуть доходи бюджету. Тож неправильні припущення щодо динаміки ВВП одразу викликають сумніви у тому, що бюджет буде виконано.

А це означає, що урядові, як і цього року, в якийсь момент доведеться думати, де знайти додаткові доходи і які видатки скоротити.

2. Дефіцит бюджету: не бути “білою вороною”?

Спочатку у бюджеті на 2020 рік видатки перевищували доходи на 2,1%. Такий дефіцит бюджету був дуже близьким до показників останніх трьох років, хоч і дещо перевищував їх.

Дефіцит бюджету. у % до ВВП, факт 2016-2019 роки, прогноз на 2020-2021 роки.  .

Проте з поширенням коронавірусу видатки бюджету довелося терміново збільшувати, тоді як доходи почали зменшуватися.

В результаті цьогорічний бюджет переглянули. В ньому виділили спеціальний фонд для боротьби з коронавірусом, а дефіцит бюджету сягнув аж 7,5% – це рекорд від надзвичайно важкого 2014 року, коли відбулася анексія Криму та почався конфлікт на Донбасі. Тоді бюджетний дефіцит сягнув майже 5%.

В абсолютних цифрах “дірка” у бюджеті цього року становить 300 млрд грн. Це приблизно стільки, скільки коштів у бюджеті поточного року мають разом Пенсійний фонд та Міністерство оборони – одні з найбільших розпорядників бюджетних коштів.

У Мінфіні розраховують, що в 2021 році розрив між доходами та видатками дещо скоротиться – до 270 млрд грн, або 6% ВВП.

“90% країн світу розширюють свій дефіцит, щоб профінансувати видатки і підштовхнути економічний розвиток. Ми не можемо скорочувати (видатки) і бути білою вороною”, – твердить міністр фінансів.

Але навіть тоді, коли вже заявлений урядом дефіцит бюджету не зросте впродовж року, такий дефіцит є чималим, і уряду доведеться добре шукати, чим його покрити.

3. Запозичень більше, боргів – менше?

Зростання бюджетного дефіциту означає, що країна не може покрити дедалі більше видатків. Щоб надолужити розрив між доходами та видатками, як і в родинному бюджеті, треба або більше заробляти, або позичати.

Весь початок поточного року тодішній уряд Гончарука, а згодом і тодішнє керівництво Нацбанку гостро критикували за масовані внутрішні запозичення через ОВДП. Мовляв, замість того, щоб інвестори та банки вкладали гроші в реальну економіку, вони інвестують у державні боргові папери, а потік доларів, якими вони розплачуються, надто зміцнив гривню.

Проте впродовж першої половини 2020 року уряд та керівництво НБУ змінилося, а от практика внутрішніх запозичень – ні. Хіба що зріс відсоток, під який тепер позичає уряд, та зросла кількість іноземних інвесторів, які хочуть не купити, а продати українські цінні папери.

Міністр фінансів твердить, що уряд хоче “вийти на нормальний цикл, коли ми будемо мінімально залежати від запозичень”, і що загалом наступного року державний борг України зменшиться до 64,6% від ВВП.

Державний борг. у % до ВВП, факт 2016-2019 роки, прогноз на 2020-2021роки.  .

Проте, яки виявилося, проєкт бюджету на наступний рік передбачає подальше збільшення запозичень на 64,2 млрд грн або понад 10%, – до 684,7 млрд грн, з яких ОВДП мають скласти 549,1 млрд грн.

За таких умов нової актуальності набуває співпраця з МВФ, від якої також залежить, чи зможе Київ отримати кредити Світового банку та ЄС. Від них уряд хоче отримати 43,2 млрд грн – це близько 1,5 млрд доларів, якщо брати так само прописаний у проєкті бюджету середній курс у 29 грн за долар.

У червні 2020 Міжнародний валютний фонд затвердив півторарічну програму stand by для України на 5 млрд доларів, а також видав перший транш 2,1 млрд доларів.

Ці кошти пішли на підтримку фінансової стабільності в країні під час кризи, а також на фінансування видатків, пов’язаних із коронавірусом.

Передбачалося, що ще до кінця цього року Україна має отримати принаймні ще один транш від МВФ.

“Контакти” із представниками МВФ є ледве не щодня, а Київ виконує усі зобов’язання, взяті при підписанні нового Меморандуму з МВФ, – каже міністр фінансів.

Але наразі невідомо навіть, коли очікувати на наступну місію фахівців фонду, які й мають готувати наступну порцію кредиту.

За історію співпраці Києва з МВФ неодноразово траплялося так, що Україна отримувала лише перший транш, а переговори щодо виконання “маяків” тривали до моменту, коли сторони вирішували почати нову програму.

4. Підтримка бізнесу чи податковий тиск?

Якщо нові кредити будуть недоступні або недостатні, уряд може спробувати покрити бюджетний дефіцит не лише запозиченнями, але й більшими податками.

Коли економіка зростає, цей процес є більш природним. Але за час карантину багато українських компаній були вимушені скоротити, якщо не зовсім згорнути свою діяльність.

І підвищення податкового тиску – зовсім не те, що допоможе їм відновитися.

Міністр фінансів запевняє, що цього не станеться, а податкові надходження, мовляв, мають зрости переважно через “ефективнішу роботу фіскальних органів” – податкової та митниці, які після зміни керівників вже демонструють кращі результати, ніж на початку року.

За даними Державної казначейської служби, на відміну від провальних показників весни, влітку податкова та митниця стали виконувати і перевиконувати місячні плани з наповнення бюджету.

Проте від початку року відрахування до бюджету від фіскальних органів все ще відстає від плану на 18,4 млрд грн. Загалом, за підсумками січня-серпня 2020 року податкова та митниця виконали свій план на 97%. Під час карантину цей показник був менше 86%.

Міністр фінансів також запевняє, що ані нових податків, ані їх підвищення, зокрема, і для ФОП, у 2021 році не планується. Проте разом із проєктом бюджету уряд затвердив зміни до Податкового кодексу “для забезпечення збалансованості бюджетних надходжень”, які поки що не оприлюднені.

Раніше у такий спосіб разом з ухваленням бюджету змінювалися і податки. Голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев твердить, що наразі не знає суті цих змін, адже, за його словами, уряд не консультувався з депутатами щодо цього питання. Водночас він нагадав, що за законом, податкові зміни можуть бути ухвалені не пізніше, ніж за пів року до того, як вони мають набути чинності.

5. Зростання “мінімалки”: “плюс”, який може перетворитися на “мінус”?

У поданому до парламенту проєкті бюджету на 2021 рік уряд передбачив виконання ініціативи президента про підвищення мінімальної зарплатні – до 6000 грн від січня, і до 6500 грн – від липня наступного року.

В уряді розраховують, що більші зарплати мають простимулювати споживання, а відтак – і всю економіку. При цьому, за словами міністра фінансів, інфляція не пришвидшиться попри те, що саме це сталося лише кілька років тому – після того, як наприкінці 2016 уряд Володимира Гройсмана вирішив подвоїти мінімалку.

  • 13,7%була інфляція у 2017, коли мінімалка зросла з 1600 до 3200

Дані Державної служби статистики, проєкт бюджету на 2021 рік

Вища інфляція ставить під питання настанови президента і наміри уряду щодо дешевих кредитів для громадян та бізнесу.

Відкритим залишається і питання ціни такого кроку.

З 1 вересня цього року мінімальна зарплата в Україні зросла менше, ніж на 300 грн – до 5000 грн. Але навіть таке незначне підвищення, за підрахунками Центру аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської школи економіки, коштувало бюджету близько 4 млрд грн.

Зростання мінімальної зарплати, передусім, означає збільшення зарплат бюджетників, тарифна сітка окладів у яких прив’язана до “мінімалки”.

Так, наприклад, через зростання “мінімалки” заробітні плати освітян мають зрости на 30% або на 21,2 млрд грн.

Загалом оглядачі оцінюють вартість зростання мінімальної зарплатні приблизно у 37- 40 млрд грн.

Для порівняння: на закупівлю вакцини від коронавірусу уряд планує витратити 2,6 млрд грн, а загалом спрямувати на боротьбу з коронавірусом – 19 млрд грн, збільшити фінансування медицини (що також переважно піде на підвищення зарплат) – на 27 млрд грн.

До того ж у недержавному секторі підвищення мінімалки сприймають як більше навантаження на Фонд оплати праці, а відтак, прогнозують, що для бізнесу це може обернутися скороченням працівників чи зростанням виплат “у конвертах”.

Тож замість стимулу для економіки у вигляді більшого споживання уряд може зіштовхнутися зі зменшенням доходів від податків, які формують державний бюджет.

Что бы быть в курсе последних новостей подписывайтесь на наш Telegram-канал.

Будем благодарны за репост!

загрузка...

Будьте первым, кто оставит комментарий!

Добавить комментарий